Морква столова

МОРКВА СОРТОВА

Батьківщина моркви - Передня Азія. Родоначальник культурної моркви - дика морква. Широко поширена в районах Середземномор'я, південної частини Європи і в Азії. У культуру введена в першому тисячолітті нової ери. З XIV-XV століть її широко вирощують в Європі. В Україні столова морква - одна з основних овочевих культур. Її вирощують всюди, де можливо овочівництво у відкритому грунті. Коренеплоди містять 5-10 мг% аскорбінової кислоти, 3-30 мг% каротину (провітаміну А), вітаміни В1, В2, В6, Е, РР і ін, 5-10% цукру (в кращих сортах до 12%), великий набір мікроелементів і мінеральних солей. Особливу цінність мають коренеплоди інтенсивного оранжево-червоного забарвлення - завдяки підвищеному вмісту каротину і сприятливому поєднанню вітамінів і мінеральних солей. Морква корисна в сирому і вареному вигляді, її консервують і сушать. Крім коренеплодів, в їжу можна використовувати свіже листя (у супах, соусах і т. п.) і плоди, що володіють пекучим пряним смаком. Плоди додають як приправу до різних страв, використовують в маринадах, лікеро-горілчаному виробництві, при обробці риби.

Дещо з ботаніки: морква - дворічна рослина, що утворює в перший рік життя листову розетку і коренеплід, на другому році життя формує квітконос і дає насіння.