БУРЯК СТОЛОВИЙ
- Буряк звичайний Beta vulgaris
- Родина Лободові (Мареві)
Всі культурні форми столового буряка походять від дикої, яка і нині росте в Ірані, Індії, Єгипті, на Балканах, в Криму і Закавказзі. Колись найбільш популярним був її жовтий вигляд. У XII-XIII століттях в Європі почали вирощувати червоний буряк. У XI-XVI століттях вон поширився на території Росії, а в XVII-XVIII століттях стала однією з основних овочевих культур. У нас буряк вирощується повсюдно. Буряк унікальний за вмістом біологічно і фізіологічно активних речовин. Калорійність його коренеплодів дуже велика. У них містяться білки, жири, клітковина, пектини, цукри (сахароза, фруктоза, глюкоза), органічні кислоти, багато вітамінів і мінеральних солей та мікроелементів. Лужна реакція - характерна особливість буряка. В їжу використовують коренеплоди і молоде листя (вітаміну С в них в два рази більше, ніж у коренеплодах) в свіжому, вареному, консервованому, сушеному і в'яленому вигляді. У рік людині необхідно не менше 7 кг буряка.
Трохи ботаніки:
- дворічна коренеплідна рослина родини (Chenopodiaceae) Мареві (Лободові).
Буряк столовий - близький родич буряка листового, цукрового та кормового. У перший рік життя утворюється листова розетка і коренеплід, на другий - квіткова стрілка (квітконіс), буряк зацвітає, дає насіння.
- Коренева система буряка стрижнева, залягає неглибоко, на глибині 10-15 см. Від центрального кореня в двох напрямках, паралельно сім'ядолям, відходять всмоктувальні корінці. Коренеплід буряка формується з надсім`ядольного коліна (епікотиля) і підсім`ядольного коліна (гіпокотиля). З епікотиля утворюється головка коренеплоду, яка несе листя та бруньки, а з гіпокотиля - шийка коренеплоду, тобто його основна маса, позбавлена листя і коріння. Власне корінь - це нижня частина коренеплоду, що має бічні корінці. Анатомічна будова коренеплоду відіграє важливу роль при виборі агротехніки. Саме завдяки будові коренеплоду буряк можна вирощувати через розсаду, за вийнятком деяких сортів, коренеплід яких формується за рахунок власне кореня (як коренеплід моркви, петрушки, пастернаку, селери).
- Листя буряка цільні, чергові, м'які, з хвилястим краєм, мають серцеподібно-яйцевидну пластинку на досить довгих черешках трикутної форми. Черешок і центральна жилка листа зазвичай мають інтенсивний бордовий колір, найчастіше і вся листова пластинка червоно-зелена.
- Стебло буряка, а точніше, квітконосні надземні пагони з потужним прямостоячим гіллястим стеблом заввишки 40-70 см, утворюється на другий рік життя. Однак при деяких умовах (ранньовесняний і особливо підзимовий посів, затяжна холодна весна) у буряка порушується дворічний цикл розвитку і він зацвітає в перший рік життя, утворюючи квітконосний пагін - "цвітуху".
- Квітки двостатеві, дрібні, розташовані поодиноко або пучками по 2-7 штук на верхівках стебел і гілок, зеленуваті або білуваті, з п'ятичленною простою оцвітиною, 5 тичинок, розміщених у заглибинах чашолистиків. Зав'язь напівнижня, одногнізда, стовпчик відсутній, приймочка трилопатева. Насінний зачаток напівобернений.
- Суцвіття - мітелка. Буряки — перехреснозапильна рослина, сорти легко перезапилюються між собою та з диким буряком.
- Плід - коробочка. Зростаючись між собою, плоди утворюють тверде супліддя - клубочок. У клубочку може бути від 1 до 7 дрібних, округлих, гладеньких насінин в твердій оболонці. Маса 1000 штук суплідь коливається в межах 18-50 г, маса насіння 1,5-5 г. Схожість насіння зберігається до 8 років.
Коренеплоди в залежності від сорту мають різну форму, розмір і забарвлення. За формою коренеплоди бувають довгими, кулястими і плоскими, зустрічаються і перехідні форми, наприклад, плоско-округла і видовжено-конічна. Довгі й кулясті коренеплоди найбільш урожайні. Забарвлення зовнішньої шкірки коренеплодів варіюється від червоного до чорно-фіолетового, м'якоть може бути білою, червоною, малиновою, коричнево-червоною, темно-червоною, темно-фіолетовою з різним ступенем кольцеватості. Буряк - прекрасний засіб від цинги та авітамінозу, дуже корисний при недокрів'ї. Сік застосовують при лікуванні плевритів, запаленні легенів і захворюванні органів дихання. Завдяки високому вмісту йоду використовується при лікуванні атеросклерозу. Буряк покращує роботу кишковика, знижує кров'яний тиск. Відноситься до лужних продуктів сильної дії, тому рекомендується при недостатнього кровообігу нирок та печінки, а також при важких формах цукрового діабету.